Сергій Шкляр: «Нам уже вдалося усунути монополію державних виконавців»

Останнім часом роботу державних виконавців супроводжує негативний інформаційний шлейф. Нещодавно у деяких ЗМІ їх звинувачували в отриманні неспіврозмірно високих виплат і передачі частини цих грошей невідомій людині. Супроводжує негатив і приватних виконавців. Ще до початку їхньої роботи з’явилися звинувачення, що, мовляв, це такі собі колектори, які відбиратимуть у людей квартири. Які провадження зможуть виконувати приватні виконавці, навіщо їм страхувати свою відповідальність перед третіми особами — про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю кореспондентові «Урядового кур’єра» напередодні першого Всеукраїнського з’їзду приватних виконавців розповів заступник міністра юстиції Сергій ШКЛЯР.

УК: Сергію Володимировичу, чи можна сказати, що приватні виконавці — колектори в законі?

— Ми вже неодноразово пояснювали: це не відповідає дійсності. Діяльність колекторів нічим не регламентується, на відміну від приватних виконавців, роботу яких урегульовано окремим законом. Вони, що дуже важливо, за всі дії несуть персональну відповідальність: адміністративну (аж до позбавлення права на здійснення такої діяльності), кримінальну і повну цивільну, тобто майнову в разі завдання шкоди.

Ще один запобіжник — наявність страхових полісів на досить серйозні суми. Це нова спеціальність, завдяки якій приватні виконавці можуть отримати багато роботи. Тому не думаю, що вони почнуть займатись дурницями. Сподіваюся, що люди, які прийшли в цю професію, розуміють: вони тут надовго. На Заході це дуже престижна юридична професія.

Правильний вибір передовсім

УК:  Ви сказали: приватні виконавці несуть повну майнову відповідальність.

— Якщо буде встановлено, що діями приватного виконавця завдано шкоду, яку не покриє страховий поліс, тоді людина зможе звернутися до суду. У разі визнання провини приватного виконавця за рахунок його майна відшкодовуватимуть заподіяну його діяльністю шкоду.

УК:  За рахунок чого живуть приватні виконавці?

— По суті, за рахунок боржника. Державні виконавці стягують 10% з боржника додатково до суми, що зазначена в документі. Це виконавчий збір — такий собі штраф для недобросовісного боржника за те, що він вчасно не виконав судове рішення. 10%, які стягують державні виконавці, надходять у бюджет.

Приватні виконавці теж стягують з боржника додаткових 10%, які є їхньою винагородою. З цієї суми вони сплачують податки, зарплату помічникам, оренду офісу, комунальні послуги, рекламу, навчання тощо. Це будуть самозайняті особи. Їх оподатковуватимуть так, як нотаріусів.

Важливо, щоб розмір додаткового стягнення і державними, й приватними виконавцями був однаковим — 10%, щоб створити конкуренцію. Нам вдалося усунути монополію держави на виконання судових рішень. В усьому світі діє загальне правило, що монополія не сприяє процвітанню. Перший крок реформи вже зроблено. Після створення Асоціації приватних виконавців і нових дисциплінарної та кваліфікаційної комісій у цій реформі пройдемо точку неповернення.

УК:  Як розподіляють справи між приватними і державними виконавцями?

— Якщо у людини є рішення суду в справі, якою може займатися приватний чи державний виконавець, то вона зможе обирати, до кого йти. Хочете до державного — будь ласка. Нині вони працюють краще, бо отримали серйозну мотивацію. Крім того, розуміють, що приватники заберуть чималу кількість роботи і розвантажать ДВС. Ця служба все ще перевантажена. І тут багато відкритих вакансій. Поки що в середньому на одного державного виконавця припадає 150 проваджень на місяць.

Вирішили йти до приватника — обирайте найкращого. Не треба йти до першого, про якого дізнаєтеся. На місці стягувача я б подивився трьох-чотирьох, щоб зрозуміти, з ким краще працювати з урахуванням довіри до цього фахівця, його досвіду, репутації (дуже важливо, де виконавець раніше працював, тощо). Адже витрати на виконавців однакові.

Варто добре підготуватися

УК:  У ЗМІ шириться інформація, що багато людей не може успішно скласти іспити на приватного виконавця.

— Це не так. Уже 110 осіб склали іспити. Ми прийняли 13 груп — це приблизно 270 людей. Були групи, в яких на іспит замість 25 претендентів приходило 9 чи 12. Тому якщо рахувати з тих, хто склав іспит, це приблизно половина. На мою думку, це нормальний результат.

У перших групах були, напевно, сильніші претенденти. Розцінюю це так: наступні групи, можливо, недостатньо якісно готувалися.

УК:  Були скарги на складність іспиту.

— Ми попереджали, що іспит нескладний і його може скласти кваліфікований юрист. Просто до нього треба підготуватися. На жаль, багато кандидатів не пройшли навіть перший тур, де були запитання, ще півроку тому розміщені на сайті Мін’юсту.

Щодо скарг. Жоден кандидат не подав заяви про те, що йому дісталося запитання, не оприлюднене на сайті. До речі, наступним чергам претендентів такі запитання вже можуть не попадатися. Тому що ми постійно доопрацьовуємо базу нових запитань.

До речі, експерти, які готували нас до іспитів, радять наступні питання, які розроблятимуть, не оприлюднювати. Ці експерти — Українська екзаменаційна мережа, дуже поважна міжнародна організація з українським головним офісом. До того ж вона готувала конкурс до Верховного суду.

УК:  Як часто проходять конкурси?

— Ідемо в нормальному темпі. Іспити складаються в середньому раз на тиждень.

УК:  Скільки нашій країні потрібно приватних виконавців, щоб ситуація з виконанням судових рішень покращилась?

— На мою суб’єктивну думку, 2,5 тисячі плюс помічники (в середньому по 4 в одного виконавця, який активно працює). Очікуємо, що протягом двох наступних років з’явиться приблизно 10 тисяч нових робочих місць.

До речі, в Україні вже почали працювати приватні виконавці. У реєстр приватних виконавців внесено 70 осіб. Є швидко й ефективно виконані ними судові рішення. Приміром, у Львові виконавець повністю закінчив виконавче провадження аж до моменту передачі майна на реалізацію лише за 10 днів. Для порівняння: в Державній виконавчій службі деякі виконавчі провадження іноді виконуються роками. Тому є з чим порівнювати.

УК:  У яких країнах діє інститут приватних виконавців?

— Це не наше ноу-хау. У 60 країнах в той чи інший спосіб працюють приватні виконавці. До речі, днями ми проводили конференцію за участю іноземних колег. Приїжджали експерти із Франції, Литви, Сербії, Грузії, президент Міжнародного союзу виконавців, який об’єднує 100 країн.

До початку реформи ми тривалий час вивчали досвід роботи приватних виконавців із різних країн. Він показує, що система приватного виконання — дієва та ефективна, тому в країнах Європи існує тренд переходу від державного до приватного виконання.

УК:  Хто контролює діяльність приватників?

— Дисциплінарна комісія при Міністерстві юстиції. Хоч вона ще не розглянула і, сподіваюся, ще довго не розглядатиме скарг, оскільки не буде в цьому потреби.

14 листопада відбудеться з’їзд приватних виконавців, де вони створять свою саморегулівну організацію з обов’язковим членством. Це буде всеукраїнська Асоціація приватних виконавців. Тоді оберуть керівництво організації. Також вони мають затвердити кодекс професійної етики, який публічно обговорюють українські й міжнародні експерти з урахування найкращого світового досвіду.

Одним із питань порядку денного буде ухвалення рішення про призначення по 4 представники у кваліфікаційну та дисциплінарну комісії. Спочатку ці комісії працюватимуть у тимчасовому режимі.

Кожна з комісій складається з семи осіб. Поки що всі члени — представники Мін’юсту. А потім формуватимуть так: чотири представники Мін’юсту, чотири від приватних виконавців і один від судової влади.

Якщо приватний виконавець все-таки порушить норми закону, можна буде звернутися до правоохоронних органів чи суду.

УК:  У яких регіонах активніше цікавляться професією приватного виконавця?

— У містах-мільйонниках: Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові, хоч приватні виконавці вже є у більшості областей. Щоправда, роботи більше в тих областях, які я назвав.

Винагорода — не премія

УК:  Важко оминути тему скандалів. Нещодавно мережу сколихнула інформація про надвеликі премії державним виконавцям.

— Передовсім це винагорода, а не премія. Постановою Кабінету Міністрів та профільним законом передбачено можливість виплати винагород державним виконавцям. Законом і Бюджетним кодексом передбачено наявність цільового фонду, який давно існує. Тож коли виконавець стягує 10%, то вони потрапляють у бюджет. З них 5% залишаються там на медицину, армію тощо, а 5% іде в цей фонд, з якого державний виконавець отримує винагороду. Крім того, кошти з цього фонду йдуть зокрема на утримання ДВС. Це, згідно зі штатним розписом, 8 тисяч осіб в Україні. Тобто якщо державний виконавець не стягує 10% і працює погано, то кошти не потрапляють у бюджет. А якщо він добре працює, гроші йдуть у бюджет і виконавець отримує винагороду.

Проте щоб унеможливити надвисокі винагороди, було запроваджено верхню межу 2%, але не більш як 200 прожиткових мінімумів (понад 320 тисяч гривень).

УК:  Ще один скандал стосувався того, що деякі державні виконавці начебто писали доручення на третю особу на зняття частини винагороди.

— По-перше, вони отримали всі документи з банків, де підтверджено, що своїми коштами вони самі розпоряджалися. Щодо того, чому вони видавали ці довіреності, то це їхні приватні питання. Також ми провели перевірку керівництва ДВС на поліграфі, й факти, оприлюднені у пресі, не підтвердилися.

УК:  Які новації щодо поліпшення ситуації з виконанням судових рішень плануєте?

— Нам ще є багато чого вдосконалювати. Приміром, у Франції приватні виконавці можуть посвідчувати факти. Це прирівнюється до фактів, посвідчених нотаріусами. Крім того, вони можуть представляти в суді клієнтів. Раніше цього не було, бо діяла монополія адвокатури. Також мають право управляти майном. Нам ще є над чим працювати, і ми це робитимемо, але поступово.

Ірина ПОЛІЩУК,  «Урядовий кур’єр»

Источник: http://vse.media/sergiy-shklyar-nam-uzhe-vdalosya-usunuti-monopoliyu-derzhavnih-vikonavtsiv/

ТОП новости

Вход

Меню пользователя